Жодна компанія нині не обходиться без застосування у роботі комп’ютерів. Комп’ютери компанії об’єднують у єдину мережу, де є можливість обмінюватися інформацією між машинами. Установка сервера дає безліч переваг для власників фірми. Серед них швидкість передачі даних та повідомлень між різними користувачами у мережі. Також перевагою є використання розподільчих ресурсів, обчислювальних потужностей та наявність структурованої інформації та пошуку.
Під сервером розуміють окремий комп’ютер, що спеціалізується з обслуговування своїх абонентів. Кількість послуг, що надаються сервером, обмежується обчислювальними можливостями обладнання компанії. Підбираючи сервер, насамперед виникає питання – фізичний чи віртуальний? Компанія Microsoft останнім часом наголосила на технології віртуалізації, що дає більш ефективно використовувати сервери в сценаріях роботи віртуального середовища. Це стало можливим завдяки використанню гіпервізора, але все-таки присутня частка накладних витрат.
У системному адмініструванні виділяють дві основні характеристики технології візуалізації. По-перше, вона створює проміжний рівень між програмним забезпеченням та апаратурою. Налаштування Windows для адміністратора стає зручнішим. Розподіл ресурсів устаткування між програмами, що виконуються, – більш гнучким. По-друге, програми містяться у певний віртуальний простір і ізолюються з інших додатків. Таким чином, значно зменшується можливість побічного впливу одних програм на інші та інші побічні взаємодії.
На фізичному сервері встановлена одна ОС, у межах якої виконується кілька системних служб, які надають конкретні послуги. Завдання, що виконуються в рамках однієї ОС, користуються спільними інтерфейсами та, в результаті, загальними апаратними ресурсами. Звідси виникають різноманітні побічні взаємодії.
Плануванням та встановленням великих мереж, як правило, займаються кваліфіковані компанії. Але, незважаючи на це, адміністратору системи доводиться часто вносити поправки до структури мережі, додавати або видаляти мережеві протоколи, служби, розбивати мережі на сегменти та виконувати інші завдання. Роботи зі встановлення сервера та мережі повинні ретельно обмірковувати, щоб нові вузли, пристрої та протоколи підключалися до мережі без зміни її цілісності та продуктивності. Налаштування та встановлення мережевих протоколів складається з налаштування та планування базових протоколів мережі, визначення стандартних конфігурацій та тестування роботи всіх протоколів.
Налаштування сервера також входить до основних завдань адміністрування. Функціями мережевих служб є встановлення та подальше налагодження різних служб інфраструктури мережі (служби DHCP, DNS, служби маршрутизації, віртуальних мереж та віддаленого доступу, WINS), служб файлів та друку, адміністрування служб обміну повідомленнями, каталогів, доступу до баз даних.
Після встановлення та налаштування мережі, важливим аспектом є обслуговування серверів. Як правило, використовують повну або часткову передачу робіт із підтримки, послуг обслуговування та модернізації інфраструктури кваліфікованими компаніями. Такі організації мають штат своїх співробітників різної кваліфікації. Послуги з обслуговування серверів називають ІТ-аутсорсинг. Спочатку проводиться аудит ІТ-інфраструктури, під час якого визначаються основні сегменти та вразливі місця. Результати аудиту передаються замовнику, в них входить висновок, що містить дані про можливості ІТ-інфраструктури та різні поради щодо проведення її оптимізації.
ІТ-аутсорсинг довіряє зовнішній компанії вирішення питань щодо впровадження, розробки та супроводу інформаційних систем, як на рівні підприємства, так і на рівні розвитку та підтримки окремих ділянок системи. Попит на аутсорсинг зростає з кожним роком. Перш ніж звертатися до спеціалізованих компаній, варто визначитися з рядом ІТ-процесів та питаннями контролю роботи.
Ще одна важлива функція ІТ – моніторинг мереж. Вона дозволяє заощадити у разі підвищення продуктивності інфраструктури. Виконується мережевий моніторинг за допомогою різних програм чи поєднань апаратних пристроїв. Конкретна програма виконує постійне спостереження за мережею в пошуках помилок або несправностей систем і повідомляє адміністратора мережі за допомогою засобів оповіщення. Для визначення стану веб-сервера, програма може час від часу надсилати запит HTTP на отримання сторінки. На запити, що не відповідають, відразу ж реагує система моніторингу. Адміністратору надходить оповіщення або автоматично активізується система захисту від несправностей та збоїв